Наприкінці грудня минулого року набрала чинності постанова Правління НБУ від 18.11.2009 р. № 683, яка затвердила зміни до Положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників (затв. постановою від 27.06.2008 р. № 189).

Із положення виключили норму про те, що сума статутних капіталів реорганізованих банків має дорівнювати сумі капіталів банків-правонаступників, але становити не менше 10 млн євро. Крім того, НБУ чітко деталізував процедури реорганізації і злиття банків, прописавши перелік необхідних пакетів документів і порядок їх подачі в регуляторні органи.

Зміни визначили деякі терміни, зокрема такі: «банк, що реорганізовується», «банк-правонаступник», «виділення банку», «злиття банків», «перетворення банку», «поділ банку» та «приєднання банків».

Встановлено Порядок проведення реорганізації банків шляхом перетворення та Порядок проведення реорганізації банків шляхом злиття, приєднання, поділу і виділення. Зокрема, визначено послідовність заходів з перетворення та злиття банків.

План реорганізації складається відповідно до зразків, наведених у додатках 1–4 до Положення, з урахуванням вимог ст. 81 Закону України «Про акціонерні товариства» та вимог до оцінки діяльності відокремлених підрозділів і дочірніх підприємств банку, що реорганізовується.

Цими нововведеннями НБУ сподівається стимулювати банки до об’єднання, вважають учасники ринку. Адже саме юридичні бар’єри часто перешкоджали цим процесам. Про проблеми, які у 2007 р. постали на шляху злиття UniCredit Bank і HVB Bank Ukraine, «Правовому тижню» розповів директор керування проектами і розвитку бізнесу UniCredit Bank Владислав Рашкован, який керував цим злиттям:

«Перш ніж розпочати процес злиття, довелося вивчити дуже багато регуляторних актів, перелік яких займає близько трьох сторінок. На мій погляд, доцільніше було б кодифікувати законодавство у сфері злиття у фінансовому секторі.

Наступною проблемою стало визначення справедливої ціни банку під час злиття: в Україні при проведенні оцінки банку враховується тільки статутний капітал. Краще було б застосувати міжнародний досвід щодо визначення справедливої ціни банків під час злиття.

Ми не могли використовувати бренд банку, що ліквідується, після злиття. Адже згідно з українським законодавством заборонено використовувати найменування вже зареєстрованої фінансової установи.

Проблематичним завданням для нас було забезпечення безперервної роботи банків у період об’єднання. На запитання, хто та що повинен робити, щоб одночасно керувати двома банками в процесі злиття, на мій погляд, дала б відповідь композиція об’єднаного правління щонайменше з моменту отримання дозволу НБУ на злиття.

У світі поняття «злиття» визначається як операція з повної передачі активів та зобов’язань від однієї компанії до іншої без ліквідації. Але повна правонаступність є фантомом на горизонті банківського злиття в Україні.

Ще однією проблемою є складна процедура ліквідації банку, що злився. Натомість допоки банк, що перестає існувати, не буде ліквідований, процес злиття не вважатиметься завершеним. Злиття UniCredit Bank і HVB Bank Ukraine ми провели фактично за п’ять місяців, а потім сім місяців ліквідовували «пустий» банк».