У грудні Українська кредитно-банківська спілка (далі – УКБС, спілка) повідомила про те, що радитиме своїм учасникам не розміщувати рекламу у ЗМІ, які розповсюджують інформацію про шахрайські схеми ухилення від виконання зобов’язань перед банками. За даними спілки, у 2009 р. частка проблемних кредитів зросла до 8%, а фізичних осіб – до 6%, що майже вдвічі більше, ніж було на початку року.
Проте збитків фінансовим установам завдають не лише позичальники-махінатори. Багатомільйонні кошти розкрадають керівні особи банків і рядові клерки, а від злочинних зазіхань потерпають як банкіри-власники (якщо самі не крадуть), так і незаможні вкладники. Протягом 2009 р. Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю (далі – ДДСБЕЗ) МВС України виявив 3760 злочинів, скоєних у сфері банківської діяльності, з яких 1603 – безпосередньо в банках. До відповідальності притягуються 723 особи, у тому числі 66 керівників філій та відділень банківських установ, 145 інших службовців банків, а також 272 особи, які скоїли злочин у складі груп.
Гроші люблять тишу. «Білокомірцеві» злодії – також
За даними УКБС, попит на «інструкції», що дозволяють позичальникам уникати виконання своїх зобов’язань перед банками, постійно зростає. Ця тенденція є загрозливою з огляду на збереження кредитного портфеля фінустанов та обумовлює їх подальшу збитковість. Тому банкам, на думку експертів спілки, слід корегувати медіаполітику і не підтримувати значними рекламними коштами ті засоби масової інформації, які навчають багатомільйонну аудиторію шахраювати.
Але якщо злодійському лікнепу, беззаперечно, не місце в цивілізованому медіапросторі, то об’єктивне висвітлення реалій сьогодення доречне і навіть необхідне, зокрема для вкладників, які, на відміну від банківських установ з чисельними підрозділами безпеки, є практично беззахисними перед «білокомірцевою» злочинністю. А щодо репутації банків, яка цінується понад усе, то підтриманням її на належному рівні мають перейматися насамперед керівники банківських установ, попереджаючи зловживання на початковому етапі. Натомість вони воліють не вдаватися до розголосу і, не звертаючись до правоохоронців, просто звільняють не чистих на руку підлеглих, якщо завдані збитки незначні. А от шила в мішку, тобто багатомільйонних розкрадань, не утаїти.
Нещодавно правоохоронці викрили схему, за якою в особливо великих розмірах розкрадалися кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виділені державою для компенсаційних виплат вкладникам збанкрутілих банків «Європейський» та «Національний стандарт». Ліквідатори цих установ надали Фонду перелік постраждалих громадян, який було переадресовано до «Укрсоцбанку» для проведення відповідних виплат. З’ясувалося, що «постраждалими» були громадяни здебільшого віком до 30 років, які за дорученням кількох осіб акумулювали мільйонні кошти на розрахунковому рахунку одного з посадовців банку «Європейський». Керівництво «Укрсоцбанку» поставило під сумнів правомірність таких операцій і заблокувало 15 млн грн., а також направило відповідне звернення до СБУ, яка переадресувала його МВС.
Співробітники Державної служби боротьби з економічною злочинністю встановили, що посадовці збанкрутілих банків у змові з поки не встановленими особами начебто для підвищення рейтингу установ закликали громадян відкривати депозитні рахунки, за що сплачували винагороду у розмірі 100–200 грн. Однак кошти на депозити не вносилися, отже, ніяких втрат їхні власники не зазнавали і не мали законних підстав претендувати на виплату компенсації за рахунок Фонду.
Лише на ім’я керівника одного з управлінь банку «Європейський» були оформлені довіреності від фізичних осіб на отримання понад 36 млн грн., а загалом привласнено щонайменше 200 млн грн.
НБУ інформує, а ДДСБЕЗ констатує
За даними Нацбанку, станом на 1 листопада 2009 р. в України було зареєстровано 196 банків, з яких 184 мають ліцензію на здійснення банківських операцій. Із загальної кількості зареєстрованих фінансових установ 49 створено за участю іноземного капіталу, а 18 з них – на основі стовідсоткового іноземного капіталу. Найбільше діючих центральних банківських установ зосереджено в Києві (106), Дніпропетровській (15), Харківській (12), Донецькій (11) та Одеській (10) областях.
Донедавна в Україні було два державні банки: ВАТ "Ощадбанк" (четверте місце за розміром активів) і ВАТ "Укрексімбанк" (третє місце). Проте в межах програми капіталізації уряд став власником ще трьох банків з державною часткою: АКБ "Київ" (99,9%), ВАТ АБ "Укргазбанк" (81,6 %) і ВАТ "Родовід Банк" (99,9 %). Сумарні активи державних банків складають 134,6 млрд грн. (15,6% активів усіх українських банків), а кредитний портфель дорівнює 108,2 млрд грн. (14,7%).
У сфері банківської діяльності правоохоронці порушили 127 кримінальних справ. Збитки за кожною з них перевищили 1 млн грн., а кожен шостий виявлений злочин спричинив понад 100 тис. грн. збитків.
«Аналізуючи протиправну діяльність, можна дійти висновку, що найбільш криміналізованими є "Приват Банк", "Промінвестбанк", "Банк "Фінанси та кредит", "Райффайзен банк Аваль", "Перший інвестиційний банк", "Західінкомбанк", "Укрпромбанк" та "Ощадбанк". Стосовно службових осіб цих установ слідчі прокуратури 14 областей країни найчастіше порушували кримінальні справи. Із загальної кількості кримінальних справ, що знаходяться в провадженні слідчих органів або направлені до суду, 76% стосуються керівників приватних структур та фізичних осіб, які, щоб заволодіти коштами банківських установ, надавали недостовірну інформацію при оформленні кредитів, реалізовували заставне майно та отримували кредити через підставних осіб. Інша частина кримінальних справ порушена за фактами службових злочинів (здебільшого – привласнення грошей через підставних осіб), учинених безпосередньо працівниками банків.
Одним із прикладів злочинної співпраці юридичних осіб і службовців банківських установ є діяльність низки комерційних підприємств щодо отримання відновлювальної кредитної лінії в «Укрпромбанку». Надаючи кредити, співробітники «Укрпромбанку» в сотні разів завищували вартість заставного майна, а також вносили завідомо неправдиві відомості до актів перевірки його стану, через що банк зазнав 158 млн грн. збитків. За фактом зловживання посадовцями «Укрпромбанку» службовим становищем Генпрокуратура порушила кримінальну справу.
Шахрайських справ майстри
Службовці банків розкрадають депозитні кошти, підроблюючи банківську документацію і переказуючи гроші на рахунки суб’єктів господарювання, які перебувають у змові з банківськими клерками.
Зокрема, на Дніпропетровщині керуюча відділенням «Промінвестбанку» переоформила договори банківських вкладів юридичних та фізичних осіб на договори про надання банку 4 млн грн. позик, запропонувавши при цьому значно вищі відсотки, ніж ти, що їх виплачував банк.
Кошти банківських установ розкрадають їхні працівники, які оформлюють кредити за втраченими документи (паспортом, ідентифікаційним кодом) або з використанням нотаріально завірених копій документів вкладників, які мали чи мають банківські депозити. Так, на Львівщині порушено кримінальну справу проти начальника районного відділення банку «Львів», яка за два роки оформила 429 фіктивних договорів кредиту, використавши документи місцевих мешканців без їхнього відома, і привласнила понад 3 млн грн. А на Донеччині припинено діяльність групи зловмисників з восьми осіб, з яких чотири були посадовими особами відділення «Ощадбанку», два – працівниками товарної біржі та два – підприємцями (два учасники групи – начальник відділу безпеки банку та підприємець – заарештовані, кримінальну справу направлено до суду). Оформивши для фізичних осіб понад 100 кредитів на придбання автомобілів за завищеними на 20–30% цінами, зловмисники вкрали 2,5 млн грн.
Є і своєрідні рекордсмени. Так, у Києві порушено кримінальну справу проти посадових осіб «Європейського банку розвитку та заощаджень», які протягом 2007 р. підробили документи та оформили на підставних осіб 75 млн грн. кредитів, а на Харківщині розслідується діяльність службовців банку «Надра», які спромоглися оформити 556 кредитів на 5 млн грн. за паспортними даними громадян без їхнього відома.
Індекс прозорості не відповідає світовому рівню
Як показало дослідження, проведене міжнародною рейтинговою компанією Standart & Poor`s спільно з Агентством фінансових ініціатив, індекс прозорості 30 найбільших банків України протягом року зріс майже на 4% і сягнув 48,8%.
На думку фахівців, зростання прозорості відбулося на тлі загального зменшення довіри інвесторів і за умов активного продажу банків іноземним власникам. Найвідкритішими виявились: дані про структуру власності і права акціонерів (56%), фінансова та операційна інформація (46%), відомості про склад і процедури спостережних рад та менеджменту (41%). Найменш доступною є інформація про інвестпроекти, умови та обсяги угод, прогнози та очікування.
За результатами дослідження першу десятку найпрозоріших фінустанов склали: "VAB Банк" (71,4%), "Форум" (68,8%), "Укргазбанк" (66,2%), "Укрексімбанк" (62,1%), "Приватбанк" (61,2%), "Укрсоцбанк" (57,4%), "Райффайзен Банк Аваль" (57,1%), "Ощадбанк" (56,8%), "Альфа Банк" (56%), ПУМБ (55,9%).
Однак експерти застерігають, що індекс прозорості ще не позиціонує банк як «гарний» чи «поганий». Узагалі українському банківському ринку властиві закритість і корпоративність, а рівень прозорості залишається невисоким порівняно з міжнародними фінустановами. Таку думку, насамперед з огляду на попередження і розкриття злочинів, поділяють і правоохоронці.
Банківська таємниця згідно зі ст. 62 Закону «Про банки і банківську діяльність» розголошується за рішенням суду. Водночас чинне законодавство та відомчі нормативно-правові акти не встановлюють чіткого порядку та переліку документів, на підставі яких має здійснюватися розкриття банківської таємниці у зв’язку з розглядом заяв, звернень та повідомлень громадян. Також не визначені судові інстанції, до компетенції яких мають бути віднесені ці питання.
